Європейський ринок слябів: хто зайняв частки України та расії?
Європейські споживачі готуються до набуття чинності санкцій щодо слябів і шукають альтернативних постачальників
Війна в Україні сильно змінила логістику і ланцюжки поставок сировини та напівфабрикатів для європейської металургії. Раніше 80% сталевих напівфабрикатів, імпортованих до ЄС, постачала Україна і РФ. Український сталевий експорт у 2022 році прогнозовано звалився після втрати ключових меткомбінатів у Маріуполі та скорочення виробництва на заводах, що залишилися. При цьому російський експорт слябів (напівфабрикат для виробництва плоского прокату) в ЄС продовжився. Низка європейських споживачів частково перейшла на сляби від азійських постачальників.
Світовий ринок
За даними Worldsteel, у 2022 році світова торгівля напівфабрикатами впала на 27% р./р. – до 44,6 млн т. Минулого року цей показник сягнув 5-річного мінімуму. Це пов’язано зі скороченням поставок з РФ унаслідок санкцій різних країн і свідомої відмови низки постачальників від російських напівфабрикатів, а також падіння поставок з України внаслідок руйнування металургійних потужностей у Маріуполі та логістичних складнощів для підприємств, що залишилися.
Загалом глобальний обсяг експорту напівфабрикатів порівняно із загальними показниками виплавки сталі дуже незначний. Це означає, що найбільші сталеливарні компанії виготовляють напівфабрикати для своїх потреб у рамках своїх ланцюжків доданої вартості.
Європейський ринок
Європейський ринок сталі істотно залежав від імпорту слябів (код 7207 12 10) з України та Росії. За даними Eurostat, у 2022 році імпорт слябів у ЄС знизився на 16% – до 5,3 млн т, а за чотири місяці поточного року цей показник упав ще на 24% – до 1,58 млн т.
У результаті війни структура поставок істотно змінилася – Росія знизила відвантаження слябів, український експорт впав через втрату виробничих потужностей. Російський експорт слябів до ЄС торік становив 3,36 млн т, а за чотири місяці поточного року компанії ЄС уже імпортували 1,17 млн т.
Своєю чергою Україна експортувала до Євросоюзу в 2022 році 366,1 тис. т слябів (-82,5% р./р.), імпорт за січень-квітень становив – лише 21 тис. т (-94,2%). Різке зниження українського експорту слябів у 2023 році пов’язане з втратою виробничих потужностей у Маріуполі, а відносно високий результат за весь минулий рік пов’язаний з довоєнними поставками за січень-лютий у розмірі 267,4 тис. т.
Українська митна статистика показує, що в І півріччі основними імпортерами напівфабрикатів (зокрема слябів) з нашої країни були Польща (35,5% поставок у грошовому виразі), Болгарія (29,8%) та Італія (7,5%). Структура країн-імпортерів не змінилася порівняно з 2022 роком: Болгарія (25,5%), Польща (14%) та Італія (12,1%). Присутність у списку країн-споживачів Болгарії та Італії пов’язана з поставками напівфабрикатів на зарубіжні активи групи “Метінвест” – завод Promet Steel (Болгарія), а також італійські Metinvest Trametal і Ferriera Valsider.
Разом з тим, гострого дефіциту сталевих напівфабрикатів на ринку ЄС не було. Європейські споживачі знайшли заміну українським і частково російським слябам у поставках з Азії – Китаю та Індії, а також з Бразилії:
-Китайський експорт слябів до ЄС у 2022 році становив 366,6 тис. т (у 2021-му – лише 1,7 тис. т), за січень-квітень – 8,2 тис. т (за аналогічний період 2022-го – лише 86,8 т);
-Індійський експорт до ЄС торік зріс більш ніж удвічі – до 207 тис. т (у 2021-му – 95,7 тис. т), але за січень-квітень стався різкий спад – до 24,8 тис. т (-26,8%).
-Бразилія почала експорт слябів до Європи з вересня 2021 року і зуміла за підсумками 2022-го наростити його в 3 рази – до 463,9 тис. т. За січень-квітень експорт становив 63,7 тис. т (-53,3% до аналогічного періоду минулого року).
Надалі можливе збільшення питомої ваги бразильських слябів на європейських ринках. У середині 2022 року ArcelorMittal придбав бразильського виробника слябів CSP за $2,2 млрд. У зв’язку з цим ArcelorMittal Pecem, так тепер називається підприємство, планує нарощувати виробництво й експорт слябів до Європи. На першому етапі завод планує збільшити виробництво продукції з нинішніх 2,85 млн т/рік до 3 млн т/рік.
Значення Туреччини, як експортера слябів, для Європи мінімальне. У 2022 році країна знизила на 77,2% р./р. відвантаження в Євросоюз – до 13,3 тис. т. Поставки у 2023 році не здійснювалися.
Захист євроринку
На початку війни європейські перекатники всіляко опиралися повній забороні на імпорт в ЄС напівфабрикатів з РФ. Як аргументи вони наводили відсутність альтернатив російським напівфабрикатам і нездатність третіх країн (у разі заборони імпорту напівфабрикатів з РФ) забезпечити стабільні поставки. Доступними альтернативами вони називали підсанкційні заводи в Ірані та американських виробників, які забезпечують США і Мексику.
Ситуацію на європейському ринку напівфабрикатів змінить посилення санкцій щодо російської металопродукції. З 30 вересня поточного року повної чинності набуде 8-й пакет санкцій, за винятком окремих сталевих напівфабрикатів, зокрема і слябів. Для них передбачено перехідний термін – імпорт слябів (код 7207 12 10) забороняється з 1 жовтня 2024 року. При цьому запроваджуються квоти на імпорт слябів з РФ. Дозволений щомісячний імпорт слябів буде лише на 20% нижчим за фактичний середньомісячний імпорт у 2022 році.
Квоти на імпорт слябів з Росії
| Код | Продукт | Період дії квоти | Обсяг імпорту, тис. т |
| 7207 12 10 | Сляби | 7.10.2022 – 30.09.2023 | 3 747,9 |
| 7207 11 | Квадратна заготовка | 1.10.2023 – 30.09.2024 | 3 747,9 |
Такі санкції стосуватимуться переважно групи НЛМК, що поставляє сляби на свої прокатні заводи в Європі (Бельгія, Франція, Данія, Італія). У 2021 році НЛМК поставив на свої європейські підприємства 2,4 млн т металопродукції. Ці заходи змусили компанію шукати альтернативних постачальників для своїх європейських заводів.
У рамках 11-го пакета санкцій Євросоюз вимагатиме від експортерів документи на походження металопродукції, що вихідні матеріали не були російським імпортом. Нові вимоги набудуть чинності 30 вересня поточного року. Від цих заходів найбільше постраждають Туреччина, Єгипет і країни Близького Сходу. Азіатських виробників ці заходи практично не торкнуться.
Турецький імпорт російських слябів
Минулого року Туреччина стала “перевалочною базою” для переробки російських слябів і подальшого імпорту металопродукції в інші країни, зокрема, і в Євросоюз. Зокрема, більшість турецьких виробників г/к рулону покладаються на російські сляби. Привабливість їхніх поставок для турецьких виробників зумовлена значними знижками.
За даними Турецького статистичного інституту (TUIK), у травні Туреччина імпортувала з шести країн 480,7 тис. т слябів (у квітні – 329,2 тис. т), що в 23,9 раза більше за показник травня 2022 року. За підсумками січня-травня 2023 року Туреччина імпортувала на 19,6% більше слябів, ніж за аналогічний період 2022-го – 1,3 млн т. Поставки з Росії становили у квітні – 209,8 тис. т., травні – 276,5 тис. т., загальна питома вага РФ у загальному імпорті слябів до Туреччини становила 57,5%.
Також імпорт йшов з країн Азії – Індонезії, Малайзії, Китаю та Південної Кореї. При цьому 2023 року в Туреччину поставляли сляби з Узбекистану та ОАЕ – країн, які не виробляють цей вид напівфабрикатів. Таким чином, ці поставки теоретично можна враховувати як російські (іншим країнам не має сенсу таким складним шляхом поставляти продукцію). За такої оцінки питома вага слябів з РФ на ринку Туреччини сягає 70%. Відзначимо, що у 2022 році турецькі металурги збільшили імпорт слябів на 50,1% порівняно з 2021-м – до 2,29 млн т.
Український ринок
Оцінювати український експортний ринок можна лише частково, оскільки офіційна митна статистика не дає змоги виділити сляби серед інших видів напівфабрикатів. Загалом у І півріччі Україна експортувала 549,5 тис. т напівфабрикатів, що на 61,5% менше порівняно з аналогічним періодом 2022 року. При цьому за даними Eurostat, з них за січень-квітень було експортовано 284,3 тис. квадратної заготовки. Нагадаємо, що за підсумками минулого року експорт напівфабрикатів з України знизився на 72% р./р. – до 1,89 млн т, з яких 710,6 тис. т припало на квадратну заготовку.
Водночас помісячна динаміка експорту різко “розвернулася” в червні. За підсумками червня експорт напівфабрикатів знизився на 33,1% порівняно з попереднім місяцем – до 101,5 тис. т. При цьому в попередні місяці була позитивна динаміка. Зокрема, у лютому показник експорту напівфабрикатів у натуральному виразі зріс на 80,6% м./м., у березні – на 25,5% м./м., у квітні – на 24% м./м., а в травні – на 54,8% м./м. Така тенденція пов’язана з тим, що в червні експорт упав на тлі скорочення виробництва через підрив дамби Каховської ГЕС. Це спричинило проблеми з водопостачанням на низці підприємств ГМК.
В Україні сляби традиційно виробляли на металургійних потужностях “Метінвесту” в Маріуполі. Після руйнування і втрати контролю над цими активами єдиним виробником залишився меткомбінат “Запоріжсталь”, який випускає сляби в невеликих обсягах – всього за 2023 рік було вироблено за різними оцінками 30 тис. т слябів. Таким чином, експортний потенціал виробництва українських слябів на порядок гірший, ніж в іншого виду напівфабрикатів – квадратної заготовки.
Утім, “Запоріжсталь” планує збільшувати виробництво товарних слябів до 60-80 тис. т на місяць для італійських підприємств Метінвест і його англійського заводу Spartan UK. Для нормального завантаження італійських активів необхідно 130-140 тис. т слябів на місяць. Таким чином, “Метінвест” планує довести частку слябів “Запоріжсталі” на італійських прокатних заводах приблизно до 50%. Наразі меткомбінат очікує сертифікації зазначеної продукції. Раніше постачальниками напівфабрикатів на іноземні активи “Метінвесту” були маріупольські меткомбінати, а з кінця літа 2022 року їх замінили сляби з азіатських країн.
“Захоплення російськими військами Маріуполя призвело до втрати виробництва 3,3 млн т слябів (“Азовсталь” і ММК ім. Ілліча). Щоб частково компенсувати ці втрати і збільшити завантаження українських гірничо-збагачувальних комбінатів, “Метінвест” планує побудувати в Італії новий завод, орієнтований на виробництво “зеленої” (низьковуглецевої) сталі. Передбачається, що цей завод виплавлятиме сляби, які поставлятимуться на інші прокатні потужності групи”, – коментує Андрій Глущенко, аналітик GMK Center.
Війна призвела до масштабних змін у ланцюжках поставок металургійних підприємств. Очевидно, що ці зміни триватимуть і в майбутньому, тому що ще не набула чинності повна заборона на імпорт російських слябів до Європи. Придбання “Метінвестом” угорського заводу Dunaferr могло б частково компенсувати припинення поставок слябів з України та налагодити переробку української руди в Європі, проте тендер виграла Liberty Steel.
Майбутня пропозиція на ринку слябів визначатиметься під впливом таких чинників, як відновлення торгівлі з Іраном (малоймовірне з огляду на відсутність перемовин щодо поновлення “ядерної” угоди), будівництво Метінвестом у партнерстві з Danieli нового заводу в ЄС, який би дав змогу з української руди виробляти сляби, а також потенційне нарощування поставок з азійського регіону в разі наявності дефіциту.
